Дистанційне навчання (distance education, e-learning), як інновація прийшло на український ринок навчальних послуг декілька років тому і до цього часу залишається без законодовчо-нормативного визначення. За цей час тривали активні дискусії стосовно стратегії, перспективності та можливості впровадження e-learning в освітню сферу України.
Дистанційна освіта досі не легалізована в Україні, як окрема форма навчання, а лише частково використовується в заочному навчання (деколи відбуваєть тільки проста підмiна назви "Заочне навчання" на "Дистанцiйне навчання" без змiни технологiй та пiдходів до навчання) й як засіб для організації тренінгів бізнесменів чи працівників компаній.
Зараз відбувається обговорення проекту положення Міністерства Освіти і Науки України про дистанційну освіту (ДО) як державну політику, спрямовану на створення і розвиток системи дистанційної освіти в Україні (СДО). Текст положення можна знайти тут: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/poloszennyaukrDO?OpenPage

25 грудня 2002 року в третьому, остаточному, читанні Державна Дума Росії узаконила навчання з допомогою дистанційних технологій прийнявши поправки до законів "Об образовании" і "О высшем и послевузовском профессиональном образовании". Ці поправками дозволяють оволодівати знаннями дистанційно з отриманням загальнодержавного документа (диплому) після закінчення навчання.